- Йохохо, і пляшка рому... - лунало далеко по окрузі.

У маленькій гавані, де важко помістилося три кораблі всі гуляли. Відома своїми пияками, вона заманювала сюди торговців та злодіїв... Але найчастішими гостями тут були пірати...

- Панове, а хто мені назве найудачливішого, найневловимішого, і найнебезпечнішого пірата - добряче напідпитку, сидячи за великим круглим столом серед таких же п'яних піратів запитав лисий, здоровий мужик, ставлячи свою порожню пляшку рому на стіл.

- Еее, руда борода? - долинув голос десь збоку.

– Ні – відповів мужик.

- Барбоса?

– Ні – знову відповів мужик.

- Дейві Джоунз?

- Та який він пірат, він же морський диявол - хтось на іншому кінці таверни затіяв п'яну суперечку.

- Одноокий Джо?

- Теж ні – відкриваючи нову пляшку відповів мужик.

- А хто ж тоді? - долинув голос ледь не з другого кінця корчми.

- Однорукий Френк – не голосно, але дуже чітко вимовив чоловік, що сидить на підвіконні.

Права нога його звисала вниз, ліва була зігнута в коліні. На ній лежала рука, де була пляшка бренді. Голова була опущена вниз, а на ній красувався величезний капелюх, який повністю закривав обличчя. Чоловік повернувся і роблячи ковток рому дуже задоволенно вимовив.

- Правильно.

- Та ну, це всі чутки... - вигукнув хтось через барну стійку...

- Нічого не чутки, він справді є - з блиском в очах обернувся мужик - а знаєте, чому він такий невловимий і небезпечний?

- Ну і чому? - скептично запитав пірат, що сидить поруч із мужиком.

- Під його початком ходить три кораблі...

- Та ну, який поважаючий себе пірат ходитиме під керівництвом іншого пірата? А? А корабель без капітана бути не може, і один капітан не може бути на трьох суднах одразу... - перебив мужика бармен.

- Ти маєш рацію, старий Стів - заговорив пірат, що сидів на підвіконні, так само не підводячи голови - але у однорукого Френка є те, чого немає в інших.

- І що ж?

- Колись давно доля занесла його до берегів далеких земель, де він випадково потрапив у перестрілку, і врятував, сам того не розуміючи, одного шамана. Шаман, щоб висловити свою подяку, запропонував йому силу,
з якою він міг би стати найвеличнішим, але натомість, Френк мав щось залишити. Френк довго думав, і все-таки наважився. Шаман зажадав його ліву руку по лікоть. Після проведеного ритуалу Френк викрав свою руку у шамана.

- А в чому ж полягала його сила? - Хтось вигукнув, перебивши розповідь.

Чоловік на підвіконні не звернув уваги та продовжив.

- Він викрав свою руку і сховав дуже далеко та дуже надійно. Минуло кілька років. Він так само продовжував ходити морями і океанами, нападаючи на торгові судна. З кожним разом його напади були дедалі вдалішими. Команда не вірила, що це просто успіх. А Френк знав, що це чаклунство шамана. Через десять років у нього вже був один із найпотужніших і найшвидших кораблів, який можна було тільки роздобути. І одного разу, після святкування чергового вдалого пограбування, він сильно напився, і в п'яному маренні до нього прийшов шаман і сказав "Розділи руку на три частини, і віддай кораблям".

Кілька днів Френк думав, що це могло б означати. Потім наказав плисти до своєї схованки, де була захована рука. У скрині, в яку Френк поклав руку, він знайшов скелет. Його подиву не було межі, тому що скриня була дуже щільно закрита, і туди не міг ніхто потрапити, але кістки були ідеально обсмоктані і відполіровані. Френк забрав кістки, і наказав своїй команді зібрати все золото, що в них є, найняти найкращих корабельників, щоб ті побудували три кораблі. Один мав бути дуже швидким, інший дуже містким, а третій із найбільшою кількістю важких гармати. Команда спочатку не зрозуміла, навіщо, але все ж таки виконала цей наказ.

Усі три кораблі на носі прикрашали скелети, майстерно вирізані з дерева. Одному скелету Френк віддав свої пальці, іншому долоню, а третьому кістку руки, що залишилася. Після цього всі три кораблі ходили під його початком. Кермо кораблів підкорялося думкам Френка. Через це його трійка була найнебезпечнішою у всьому океані. Він міг моментально переміститися з корабля на корабель, якщо команда обмірковувала щось зробити. Після такої появи з нізвідки команда одразу заспокоювалася, бо боялася, адже вони не знали, що Френк ще вміє.

- Та ну, брехня це все. Його ніхто не бачив – знову встряв бармен.

- Так, але ніхто й не знає, де він може з'явитися. І потім, хто мені скаже, чиї три кораблі зараз стоять у гавані?

Усі відразу замовкли. Почали переглядатися між собою, і лише маленька компанія піратів, що сиділи в кутку, посміхалася.

- Ходімо хлопці.

Пірат підвівся з підвіконня, і його плащ обвис на плечах.

- І Стів, якщо чого не знаєш, краще мовчи - стоячи в дверях спиною до всієї корчми сказав пірат - це колись тобі може погано закінчиться.

Він узяв лівий рукав свого плаща, і зігнув його до ліктя... Компанія піратів, яка посміхалася, з реготом вийшла за оповідачем. Більше ніхто не бачив трьох найбільших кораблів у цій бухті.

 

Початок 2011 року.