- Після розслідування, на перший погляд, ніяк не пов'язаних самогубств на ґрунті глибокої депресії, всім відомої компанії, яка виробляє ігри віртуальної реальності, VRW, на вимогу міжнародного бюро розслідувань, довелося закрити один із найприбутковіших напрямків – «А що, якби? ».
Саме з такою новиною сьогодні прокинувся весь світ. У століття понад високих технологій, коли інформаційні технології інтегровані не просто в наше життя, а в нас самих, приховати себе від соціуму дуже складно. І навіть якщо ви ведете замкнутий, антисоціальний спосіб життя, всі про вас все одно все знають. Де народився, де навчався, з ким знайомий та іншу інформацію. На основі цього, компанія, яка стала відома своїми понад реалістичними іграми повного занурення, де ви не просто керуєте персонажем або його діями, а повністю ним є, і втомлюєтеся так само, як якби самі бігали і стрибали, запустили новий проект, давши йому вельми загадкову назву - «А що, якби?».
Вони аналізували все ваше життя, підключаючись до ваших спогадів та загальної інформаційної мережі світу. На початку, коли тільки з'явилася реклама цього нового проекту, ніхто до повної міри не розумів, ні що він робить, ні тим більше як. Насправді все відбувалося так – вас підключали до вже звичного інтерфейсу повного занурення, і ви опинялися у своєму минулому. Наскільки далеко у минуле повернутися ви вибирали самі. Після чого вам пропонувалося змінити те чи інше рішення, дію, подію, в межах людських можливостей і подивитися, як би змінилося ваше життя. Технологія була не дуже простою, тому що потрібні були величезні обчислювальні потужності для аналізу та збору інформації, тому відкрили окремі точки, де можна було скористатися послугами «занурення». Ну і коштувало це не малих грошей, а час був обмежений через велику кількість охочих.
Незважаючи на вартість, будь-яка людина могла накопичити та протестувати віртуальну зміну минулого на собі. Спочатку все було чудово, черги охочих, графіки на місяці вперед. Компанія підвищила свій статок у кілька разів лише за пару місяців. Але через півроку у світі стали відбуватися загадкові самогубства без особливих причин. Просто люди були пригнічені і довго перебували у депресії. Психологи дружно називали це стресом у такому швидкому ритмі життя. Коли таких самогубств стало катастрофічно багато, світова спільнота занепокоїлася і почала вести розслідування. Звичайно, дійти висновку, що у всьому винне «занурення» у спогади було досить складно, враховуючи, що на той час вже половина населення планети випробувала це на себе, і все було добре.
Але знаєте, коли через маленьку помилку твоє життя йде під укіс і перетворюється на справжнє пекло, а завдяки сучасним технологіям ти це дізнаєшся, дуже важко з цим змиритися. І ось я один із багатьох, хто на цьому ґрунті вчинив самогубство, зараз лечу з висоти півкілометрового хмарочоса, і спостерігаю, як сонце ховається за його силуетом. Не судіть суворо. Можна подумати вам нема про що шкодувати?
Одне з ранніх моїх оповідань, середина 2014-го року. Не найраніше, але й не найпесимістичніший.