Ви дивитеся всяких розбирачів-оглядачів фільмів? Ну це ті, які розбирають фільми на найдрібніші кадри в пошуках чогось, що ми не помічаємо в процесі перегляду чи шукають у фільмі не стикування чи нелогічність сюжету? Це цілий жанр відео на YouTube, але зараз не про це. Я почав помічати, що вони всі звинувачують у фільмах, мовляв головні персонажі завжди стикаються з іншими персонажами в містах, з населенням у мільйони людей. Типу це взагалі не реально.
Ну тоді ось я вам зараз і розповім, наскільки це реально. У нас місто вважається мільйонником, так, з похибками, так, не Київ, Москва чи Нью-Йорк, але все ж таки і не село з 3-х будинків. Чи таки село? Почнемо зі школи, зазвичай до школи ходять люди, які живуть навколо неї, і це загалом логічно. Але є в мене друг, який жив на Кірова, а школа була на Перемозі. У чому прикол їздити через пів міста? Ну це тема для іншої розмови, суть саме в цьому шкільному товариші.
Коли я вже навчався в університеті, цей друг запропонував мені роботу. І в офісі, де ми сиділи, я познайомився з колегою. Ііііі... Колега виявилася мало не моєю сусідкою. Вона жила у сусідньому від мене дворі. Я розумію, що у нас у місті спальних районів з великим зосередженням людей не так багато. Перемога, Тополя, Сонячний, Північний, Західний, Квартал, Донецьке шосе. Нічого не забув? Решта районів звичайно теж густо населена, але я намагаюся натякнути ось на що – навіть у межах однієї Перемоги у нас 6 масивів. Це сотні 9-ти поверхів, у яких мешкають тисячі людей. Але ні – вона живе у сусідньому дворі. Місто поступово зменшується, чи не так?
А тепер ідемо далі. Через три роки я влаштувався на іншу роботу, де в мене був начальник. Я спеціально опускаю імена, бо ті, хто це все знає, зрозуміє про кого мова, а ті, хто від цього далеко – їм імена все одно нічого не дадуть Достатньо того, що персонажів звати "друг", "колега", "начальник". Він жив, та й швидше за все зараз ще живе на лівому березі. У разі конкретне місце проживання чи роботи немає значення. Сам факт знайомства з цією людиною. Пропрацював я з ним рік, потім наш відділ розформували, і я потрапив до іншого відділу. Там жодних важливих для цієї розповіді персон не попалося.
Ще через два роки я знову змінив роботу. Так, я за 6 чи 7 років, зараз точно не порахую, поміняв 5 робіт. Але знову ж таки це тема для іншої розмови і до цієї історії не має стосунку. Так ось на новій посаді у мене була "керівниця". І ось тут наше місто-мільйонник особисто для мене перетворилося на село із 3-х будинків.
Моя керівниця мало того, що з дитинства дружить з моїм попереднім начальником, то ще й знає мою колегу протягом років 15 напевно. Відчуваєте якийсь шалений збіг обставин, а? Зрозуміло, що чим більше людей ти знаєш, тим вища ймовірність наявності спільних знайомих, але якого біса, в різних сферах діяльності, в різних точках міста, я натрапив на людей, які знають один одного. Після цього, випадки, коли головні герої фільмів зустрічають інших персонажів на вулиці в багатомільйонному місті для мене вже не здається таким дивовижним.
