Є така думка - рідна мова та, якою ти думаєш. Не знаю, хто та коли це сказав. 🤔 А може бути це колективна ідея і вона не має одного єдиного автора, але не в цьому суть. 😆 До чого я взагалі почав цей роздум? Ось ми зараз, я як письменник, а ви як читач, спілкуємося умовно якоюсь мовою. І навіть якщо ви вважаєте, що ваша рідна мова, припустимо французьку, але ви можете прочитати і зрозуміти ці рядки, значить ми говоримо однією мовою. 🤓

Але це все засоби комунікації, і ми можемо підлаштовуватись під ситуації. Що я маю на увазі? 🤔 Ну ви ж не будите відповідати англомовному туристу на його запитання російською чи українською мовою, вірно? 😆 Ні, звичайно, якщо ви зовсім не знаєте мову, якою до вас звернулися, ви можете помотати головою і сказати "я не розумію". Співрозмовник вас теж не зрозуміє, але ви виявите невербальний спосіб спілкування - мотання головою з боку в бік, чи розведення руками убік. Зазвичай це зрозуміє будь-хто.

Щось я сильно відійшов від основної ідеї, яку хотів викласти. 🤓 Я особисто вважаю своєю рідною мовою російську, ну як мінімум тому що я нею розмовляю і думаю вже більше 25 років. Однак, я люблю дивитися фільми та мультфільми українською, і якщо фільм має вибір озвучки, я обираю саме українську. Ні, це не патріотичний порив чи борг перед державою. 😆

Справа в тому, що наші локалізатори найчастіше підходять до озвучення деяких моментів фільмів краще та органічніше. Простий приклад – суржик. Наші перекладачі банальним суржиком можуть наголосити на характері персонажа. Свого роду "акцент", і це виглядає набагато краще, ніж награний акцент з нальотом англійських або французьких закінчень у російському дубляжі. А ще наші перекладачі іноді зарубіжні жарти локалізують під наші місцеві реалії. Тут простого прикладу не буде, тому що я не зможу швидко згадати такі фільми, але я точно знаю, що вони є.

А тепер повертаємося до ідеї про те, що твоя рідна мова - мова якою ти думаєш. В універі я вирішив провести над собою експеримент. 🤓 Крім того, що я дивився фільми українською, я почав відповідати на повідомлення в листуванні теж українською. Ось так просто і без попередження я почав листуватися з усіма українською. І через кілька днів такої примусової діяльності, я почав помічати, що думати починаю теж українською. То що це виходить? Рідна мова може бути не одна? І навіть не дві? 🤔

Не знаю, можливо це пов'язано з тим, що російська та українська мають все-таки більше спільного, і нам досить легко переключаться між ними і думати на обох. Ну гаразд, підемо далі. Я вже кілька років цілеспрямовано ходжу до курсів англійської мови. Я особисто вважаю, що мої знання вкрай поверхові та малі, але це лише суто мої проблеми. Ну а ще я просто лінивий, і не практикую мову десь за межами курсів. Я не дивлюся фільми з субтитрами або не спілкуюся з кимось виключно англійською. Коротше кажучи – я не практикуюсь у цьому. 😆

Але знову ж таки, до чого я згадав про англійську? Якби я був повністю занурений в англомовне середовище, інша країна, інша робота, інше оточення – почав би я думати англійською мовою? Я гадаю, ні. Чому? Тому що я б все одно вдома, де б я не жив, користувався б комп'ютером російською, дивився б смішні картинки російською, та й ютуб швидше за все теж. Ні, звичайно, хороше знання мови відкрило б для мене світ англомовного юутбу, новин та сайтів із приколами. 😊

Але навіть люди, яким відбиває пам'ять, коли вони не пам'ятають себе, родичів та друзів, чомусь пам'ятають мову. Так що, напевно, англійською я б думати почав тільки в ті моменти, коли мене оточують англомовні люди, робота, ситуації, але на постійній основі навряд. А як ви гадаєте? Рідна мова, це мова, якою ти користуєшся з дитинства, або та мова, яку використовуєш у повсякденності, навіть якщо ти її вивчив рік тому? 🤔